СДН ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Бібліографічна інформація – відомості про документи, необхідні для їх ідентифікації та розвідки.

Бібліографічне посилання – сукупність бібліографічних відомостей, що цитуються,   розглядаються   або   згадуються   в   тексті   документа,   іншого документа (його складової частини або групи документів), необхідних і достатніх для його загальної характеристики, ідентифікації та пошуку.

Бібліографічний запис – бібліографічне повідомлення, зафіксоване в документальній формі. Складається з бібліографічного опису, який у міру потреби  доповнюється  заголовком,  анотацією  або  рефератом, класифікаційними індексами, предметними рубриками, шифрами зберігання документа та іншими елементами.

Бібліографічний опис – сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами і призначених для його ідентифікації та загальної характеристики.

Бібліографія – частина системи соціальних комунікацій, що забезпечує підготовку, розповсюдження та використання інформації про документи.

Бібліотечна   система   –   систематизована   сукупність   електронного каталогу та електронних документів, які об’єднані за тематичними та іншими ознаками,   має   додаткові   сервіси   і   можливості,   що   спрощують   пошук документів і роботу з ними. Сучасні бібліотечні системи побудовані за клієнт- серверною   технологією   і   використовуються   в   локальних   чи   глобальних мережах.

(бедность)  – стан, за якого основні потреби індивіда або сім'ї перевищують наявні засоби для їх задоволення.

(бизнес) – ініціативна економічна (виробнича, підприємницька, посередницька) діяльність в умовах ринкової економіки, спрямована на створення власної справи для одержання прибутку шляхом використання своєї праці, власних або запозичених коштів.

(бизнес государственный) – здійснення державою через засновані нею організації – суб’єкти підприємницької діяльності бізнесово-фінансово-кредитних операцій з метою наповнення державного бюджету шляхом використання власних засобів виробництва, продукції інтелектуальної праці, цінних паперів, фінансових, грошових ресурсів.

(бизнес мелкий) – підприємницька діяльність малих фірм, що включає в себе трудову діяльність громадян, які наділені статусом юридичної особи (або не мають його) з метою отримання прибутку. До них належать: приватні індивідуальні, сімейні підприємства, фермерські господарства, які функціонують на правах малого підприємства та інших формах власності з обмеженою кількістю громадян. В Україні до структур малого бізнесу належать підприємства, у яких кількість зайнятих не перевищує: у роздрібній торгівлі – 15 осіб; у галузях невиробничої сфери – 25; у науці – 100; у промисловості і будівництві – 200; в інших галузях виробничої сфери – 50 осіб.

(бизнес предпринимательский) – бізнес, об’єктом діяльності якого може бути виробництво продукції, надання послуг, торгівля, комерційно-посередницька діяльність. Все те, що може задовольнити потреби споживачів і пропонується на ринку для придбання, використання, споживання з метою одержання підприємницького прибутку.

(бизнес потребительский) – найпоширеніший вид бізнесу, який здійснюється переважною більшістю громадян і відображає загальну участь населення у системі ділових економічних відносин. Учасниками споживчого бізнесу виступають також самі підприємці, як споживачі продукції і послуг інших підприємницьких структур.

(бизнес трудовой) – бізнес громадян, які працюють у різних сферах виробництва і невиробничої інфраструктури за наймом на підставі трудової угоди з власниками чи керівниками відповідних структур – суб’єктів економічних відносин. Діловий бізнесовий інтерес найманих працівників реалізується через їх працю шляхом одержання винагороди за кількість і якість виконаної роботи чи витраченого часу на здійснення певних операцій. Основою трудового бізнесу є приватна власність на робочу силу.

(бизнес-план) – документ, у якому подані аналіз і оцінка діючої або запланованої до реалізації програми, заходу дій на підприємстві, характеризує і оцінює фактори, які впливають на ефективність (прибутковість) запланованих дій, акцій. Основними розділами бізнес-плану є: опис бізнес-програми; стратегія бізнес-проекту; оцінка ринку і маркетингова стратегія; характеристика стану виробництва і його функціонування; система управління; визначення джерел формування і напрямів оптимального використання фінансів; факторів і ступенів ризику; оцінка конкурентів; прогноз сильних і слабих сторін бізнес-проекту, альтернативних стратегій його реалізації і досягнення прибутку.

Бізнес-рішення – система, що забезпечує функціонування бізнесу, вся діяльність якого ґрунтується на Інтернет-технологіях (портали, каталоги, Інтернет-ЗМІ, електронні магазини, аукціони та ін.)

(казначейские билеты) – паперові гроші, які випускаються державною скарбницею і не обмінюються на золото та срібло, а також короткострокові зобов'язання державної скарбниці, що перебувають в обігу.

Біоадекватний підручник – підручник з біоадекватним (погодженим з природою) викладенням змісту. Найкращим чином пристосований для самостійної роботи. Дозволяє занести навчальну інформацію у довгочасну (тривалу)  пам’ять,  скоротити  у  3-5  разів  час  навчання,  зберегти  ресурси здоров’я.

(биржа) – організаційно оформлений, постійно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами і оптова торгівля товарами. Розрізняють валютну, товарну і фондову біржу.

(биржа валютная) – спеціалізована біржа, на якій відбувається купівля-продаж іноземної валюти й золота. В основному тут відбувається міжбанківська торгівля валютою. Офіційні біржові котирування є основою розрахунків у банках з їх клієнтами за касовими валютними операціями та платіжними оборотами.

(биржа труда) – організація, яка здійснює реєстрацію безробітних (центр зайнятості), сприяє їх працевлаштуванню, а також виступає посередником між робітниками та роботодавцем в здійсненні акту влаштування, найму на роботу, забезпечення організації, підприємств трудовими ресурсами.

(биржа товарная) – здійснює оптову торгівлю головним чином сировиною, матеріалами і продовольчими товарами. Товари продаються за стандартами або зразками, які мають перелік основних характеристик. До участі в торгах допускаються брокери, біржові маклери, старший маклер, помічники брокерів і біржових маклерів, співробітники біржі. Правила торгівлі здійснюються на основі дотримання таких головних принципів: ціноутворення відбувається тільки на основі дотримання реального попиту і пропозицій, що складаються на основі гласно проведених торгів; об'єктивного використання інформацій; формування взаємовідносин брокерів і клієнтів на договірній основі.

(биржа фондовая) – спеціалізована фінансова організація, яка зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу. Створюється як акціонерне товариство, засновниками якого можуть бути торговці цінними паперами. Членами Ф.б. можуть бути юридичні особи, які оплатили на біржі місце з метою укладання угод з цінними паперами Члени біржі користуються такими ж правами, як і акціонери біржі, за винятком права на одержання дивіденду по акціях. Основними операціями Ф.б. є: проведення обліку цінних паперів, їх прийняття, надання рекомендацій по встановленню початкової котирувальної ціни; організація оформлення угод по купівлі-продажу цінних паперів; виконання централізованих взаєморозрахунків в середині біржового ринку цінних паперів; забезпечення правового оформлення угод.

(биржевое собрание) – зібрання членів біржі (робочий сеанс), під час якого реалізуються операції купівлі-продажу цінних паперів або біржових товарів учасниками зборів безпосередньо чи через брокерів, з можливим укладанням відповідних угод. Проводяться у визначені дні та години. Порядок їх проведення визначається біржовим комітетом.

(биржевая сессия) – спеціально встановлений час, інтервал робочого дня, протягом якого здійснюється торгівля на біржі, укладаються угоди.

(биржевая спекуляция) – здійснення на біржі операцій з цінними паперами з метою одержання спекулятивного прибутку від різниці між курсами на час укладання та реалізації угоди. Головний метод Б.с. – купівля-продаж цінних паперів на строк. Завершується угода не фактичною передачею цінних паперів контрагенту, а оплатою різниці у цінах.