Термінологічний словник
Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все
І |
---|
Ієрархія (иерархия)поділ на вищі й нижчі посади, чини; суворий порядок підлеглості нижчих за посадою або чином осіб вищим. | |
ІІТОІІТО – інститут ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті. | ||
Ігрове навчання (едьютейнмент)Ігрове навчання (едьютейнмент) – навчання з використанням ігор (не тільки комп’ютерних, будь-яких – рольових, ділових, рухливих, настільних. Активне навчання багато в чому будується на ігровому. | ||
Ідеал (идеал)1. Досконалість. 2. Доскональний зв’язок між чим-небудь. 3. Найвища кінцева мета прагнення, дій. | |
Ідеальний (идеальный)1. Той, що стосується ідеї, діяльності мислення. 2. Уявний не існуючий реально. 3. Досконалий, взірцевий, той, що відповідає ідеалу. | |
Ідентифікація (идентификация)1. Ототожнення, прирівнення, уподобання. 2. Встановлений на основі визначених ознак тотожності різних об’єктів. | |
Ідентифікація користувачаІдентифікація користувача – упізнання користувачів (за логіном і паролем) для визначення його повноважень – права на доступ до даних і вибір режиму їх використання. | ||
ІдентификаторІдентификатор – унікальне
поєднання
імені та
пароля
користувача для забезпечення процесу його ідентифікації для входу до інформаційної системи або Інтернету | ||
Ідеологія ІнтернетІдеологія Інтернет – умовний термін, що позначає систему специфічних ідей, закладених в основу мережевого інформаційного простору і дають цілісну картину трактування його стану. Включає в себе: високий рівень невпорядкованості; здатність до саморозвитку і самоорганізації; дискретність; децентралізацію. | ||
Ідея (идея)1. Найвища форма пізнання й мислення, яка не тільки відображає об’єкт, а й спрямована на його перетворення. 2. Думка, загальне поняття про предмет чи явище. 3. Головна думка художнього, наукового, економічного або політичного твору. | |
Ідея товару (идея товара)загальне бачення можливого товару, який фірма могла б, на її думку, запропонувати на ринку. | |
Ізоляція (изоляция)1.Роз’єднання, відособлення. 2.Заборона спілкування, відокремлення чогось від навколишнього середовища. | |
ІКТІКТ – інформаційно-комунікаційні технології. | ||
Ілюзія (иллюзия)1.Оманливе, хибне сприйняття людиною дійсності. 2.Нездійсненна мрія, необгрунтована надія. | |
Імідж (имидж)формування і підтримання сталого позитивного враження про товар, послуги, підприємство, яке виготовляє або реалізує товар. Створення сприятливого образу товару, послуги, підприємства | |
Іміджборд (англ. imageboard)Іміджборд (англ. imageboard) – різновид веб-форуму з можливістю додавання до повідомлень графічних файлів. | ||
Імітаційна модель (имитационная модель)числова економіко-математична модель досліджуваної системи, призначена для використання у процесі машинної імітації. | |
Імітаційна програмаІмітаційна програма – програма, яка дає змогу моделювати не тільки нерухомий світ, але й середовище, в якому рухаються об’єкти вивчення. | ||
Імітація (имитация)1.Наслідування та підроблення. 2.Створення образу, моделі економічного об’єкта або процесу, його штучне відтворення з метою дослідження, навчання, прогнозування. | |
Іммобілізація (иммобилизация)1.Перетворення рухомого майна в нерухоме. 2.Іммобілізація оборотних коштів | |
Іммобілізація оборотних коштів (иммобилизация оборотных средств)вилучення оборотних коштів із обороту підприємства на витрати, непередбачені планом, або на такі витрати, які не мають встановлених джерел покриття. І.о.к. погіршує платоспроможність та кредитоспроможність підприємств. | |
Імпічмент (импичмент)процедура обвинувачення вищих осіб. Застосовується найчастіше у разі звинувачення у зраді, хабарництві, інших тяжких злочинах. | |
ІМПЕРІУМІМПЕРІУМ - (лат. imperium — наказ, повноваження, влада; держава) — право віддавати наказ, який включає право застосування д-вою сили для виконання законів. Є однією з осн. ознак виконавчої влади. 1) У римському праві — юрид. норма (imperium legis), що означає статут. Виступає і в таких значеннях, як: право віддавати накази (jus imperandi); влада глави сім'ї (imperium domesticum et patris familias); верх, влада рим. народу, його суверенітет (imperium populi Romani); офіц. влада вищих магістратів — консулів, преторів і диктаторів за часів республіки та імператора за часів імперії; територія д-ви. Управлінський І. охоплював різні сфери судочинства, законод. ініціативу через звернення до нар. зборів (jus agendi cum populo) та військ, наказ. Хоч І. був безпосередньо пов'язаний з юрисдикц. діяльністю магістратів, іноді він протистояв їй у сфері правосудця. Так, джерела юрид. характеру стосовно компетенції юрисдикц. актів магістратів з питань 184 поновлення поперед, правового становища (restitutio in integrum), звільнення від військ, служби (missio) та визначення опікунів не узгоджувалися з І. Можливо, це було викликано змінами в текстах або хибним тлумаченням частини Дигест Юстиніана з боку їх збирачів, для яких старі відмінності втратили своє практ. значення. 2) У міжнародному праві — правове верховенство та вищий політ, контроль д-ви над своєю територією, тобто здійснення тер. юрисдикції на основі держ. суверенітету, який за феодалізму існував у формі домініуму (права власності). Згідно з І. д-ва у межах своєї нац. території має право здійснювати виключну юрид. владу, що поширюється на: суходіл у межах держ. кордонів; нац. і тер. води; повітр. простір над суходолом та водами д-ви. Крім того, сучас. міжнар. право визнає за д-вами право на певні суверенні права щодо таких мор. просторів, як прилегла зона, виключна (морська) економічна зона, мор. дно у межах континентального шельфу. | ||
ІМПЕРАТИВНА НОРМАІМПЕРАТИВНА НОРМА - (від лат. imperativus — владний, наказовий; norma — правило, взірець) — 1) У міжнародному праві-норма заг. міжнар. права, що визнається і приймається міжнар. співтовариством держав як така, відхилення від якої неприпустиме і яку можна змінити тільки наступною нормою аналогічного характеру. Передбачена ст. 53 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969, а також ст. 53 Віденської конвенції про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986. І. н. у міжнар. праві має універсальний характер — вона охоплює усі д-ви світу. Це загальноприйнята норма, причому визнається не тільки її зміст, а й те, що вона має імперативний характер. Неприпустимість відхилення від норм jus cogens зумовлена тим, що відносини, які нею регулюються, життєво важливі для всього міжнар. співтовариства. Обов'язки, які накладаються такими нормами, є обов'язками erga omnes (по відношенню до всіх). І. н. має вищу порівняно з ін. нормами міжнар. права юрид. силу. Договори, які їй не відповідають, вважаються недійсними. Норми міжнар. права не можуть суперечити І. н. 2) У нац. зак-ві — норма права, що містить чітко визначене правило поведінки, категоричні приписи. Формами вираження імперативності правових норм є категоричність припису, визначеність кількісних (строки, розміри, періодичність, частки, відсотки тощо) та якісних (перелік видів майна, опис передбачених дій і порядок їх виконання тощо) умов застосування і способу реалізації правової норми, заборона інших, ніж передбачено, дій. | ||